Енциклопедія орхідей

Phalaenopsis equestris (лат.)

Phalaenopsis equestris  (Фаленопсис наїзник) — епіфітна трав'яниста рослина родини  Орхідні, моноподіальна рослина з сильно укороченим стеблом.

В перекладі з латинської «Iequester» (рідше equestris) – кінний, що належить до кінноти, кавалерійський, служба в кінноті, кінський, що належить до стану вершників, верхова їзда.

Вид не має усталеної української назви, в україномовних джерелах зазвичай використовується наукова назва  Phalaenopsis equestris. В англійскій мові використовується назва The Horse Phalaenopsis.   

Біологічна класифікація

Загальна інформація

1. Історія відкриття

Phalaenopsis equestris вперше описаний Шауером в 1843 році. В якості оригіналу він використовував рослини, що належали панові Мейєну, які були зібрані на о. Лусон. Шауер присвоїв назву цим рослинам – Stauroglottis equestris (від латинського equester– кінський, вершник, наїзник).

Але в 1848 р. Джон Ліндлі, ознайомлюючись з колекцією орхідей Томаса Лобба, працівника фірми «Вейтч», виявив і повторно описав зібрані нові екземпляри Phal. equestris, давши йому назву Phalaenopsis rosea.

В 1849 році Phal. equestris отримав свою теперішню назву.

2. Стислий опис

Моноподіальна епіфітна рослина невеликого мініатюрного розміру, вид роду Фаленопсис родини Орхідні, відноситься до секції Equestris.

3. Батьківщина, ареал розповсюдження та природні умови

Батьківщина: Філіппіни, Тайвань, о. Борнео. Росте у вологих тропічних лісах, в долинах берегів річок, на висоті до 300 метрів над рівнем моря.  

Клімат на Філіппінах: температура повітря не має великих сезонних змін (вдень 28-33 °С, вночі – 19-24 °С), відносна вологість повітря 80 – 82%. Сухий сезон з грудня по квітень, середньомісячна кількість опадів 120 – 410 мм.

4. Біологічний опис  

• Корені – м’ясисті, гладкі, довгі.

• Стебло – укорочене, повністю приховане основами сукулентного парного листя.

• Листя – темно-зелене, овальне або довгасте, довжиною 10 - 20 см, шириною – 5 - 6 см.

• Квітконіс, квіти. Квітконіс з’являється в пазусі нижнього листя, завдовжки до 30 см, багатоквітковий (несе до 10-15 квіток), китицеподібний або метельчатий, має темне забарвлення. Подовжується після початку цвітіння, легко утворює «діток».

Квіти 1,5 – 3,5 см в діаметрі, від біло-рожевих до бузкових. Забарвлення квітів сильно варіює.

Має два піку цвітіння – навесні і восени, але може цвісти в будь-який час року.

5. Синоніми

Phalaenopsis esmeralda

Phalaenopsis riteiwanensis Masam. Trans. Nat. hist. Soc. Formosa. 24:213. 1934

Phalaenopsis rosea Lindl. Gard. Chron. 671. 1848

Phalaenopsis rosea var. aurantiaca Gower, Garden (London 1871-1927) 41: 216 (1892)

Phalaenopsis rosea var. deliciosa Burb., Garden (London 1871-1927) 22: 119 (1882)

Phalaenopsis rosea var leucaspis [Rchb.f] Rolfe 1886

Phalaenopsis stauroglottis [Schauer] Rchb.f 1881

Stauroglottis riteiwanensis (Masam.) Masam. 1934

Stauroglottis equestris Schauer, Nov. Actorum Acad. Caes. Leop.-Carol. Nat. Cur. 19 (Suppl. 1):432. 1843

6. Варіатети

Різні джерела інформують про різні варіатети. Спробуємо узагальнити варіатети, розмістивши їх в кілька груп:

ü  Варіатети, що не були визнані, без точного походження, але час від часу з’являються у продажі на орхідних фермах:

Phalaenopsis equestris var.leucaspis (Rchb.f 1881)
Синонім Phalaenopsis rosea var.leucaspis (Rolfe 1886). Квіти інколи менші за розміром, ніж у звичайного Phalaenopsis equestris. Пелюстки білі з фіолетовим віддітком до центру, губа фіолетова.

Phalaenopsis equestris var.leucotanthe (Rchb.f 1883) 
Синонім Phalaenopsis equestris var.aurantiaca (Gower 1892). Найбільша квітка – до 5 см в діаметрі. Квіти повністю білі, інколи з рожевим віддітком, губа з жовтою або рожевою плямою. Квітконіс бузково-чорний, несе на собі дещо менше квітів, ніж звичайний еквестріс, росте в провінціях Лагуна, Антиполо і Різал.

ü  Визнані варіотети (саме з такою класифікацією варіатетів знайомить нас відомий таксономіст Ерік Крістенсон):

Phalaenopsis equestris var rosea (Valmayor & Tiu 1983).

Синонім: Phalaenopsis equestris var llocos (ім’я острову, на якому був знайдений).Квіти частково забарвлені рожевим, губа темно-рожева. Квіти зазвичай меншого розміру і більш округлої форми. 

Phalaenopsis equestris f.alba (Christ 2001). Існує 2 варіатети: з чисто білими квітами і білою губою, інший – з білими квітами та жовтою плямою на губі.

Phalaenopsis equestris f. aurea (Christ 2001). Білі квіти з жовтою губою.

ü  Варіатети в залежності від забарвлення квітів та місця їх зростання, зустрічаються також з пелоричним типом квітів:

Phalaenopsis equestris var. Cyanochilus 
Phalaenopsis equestris var. Red 

Phalaenopsis equestris var. orange 

Phalaenopsis equestris var. Apari 

Phalaenopsis equestris var. Coerulea (syn. Blue Lip)

Phalaenopsis equestris (peloric) 

Phalaenopsis eguestris llocos 

7. Первинні гібриди        

Догляд і умови вирощування

1. Температурний режим

Температурна група – тепла. Денні температури 25-27 °C, хоча легко переносить і 30 °C.  Необхідний невеликй перепад денних і нічних температур (5 – 8 °C).  

2. Освітлення

Звичайне для фаленопсисів - тінь. Добре росте і квітне при штучному освітленні. Не витримує прямого сонця – листя чуттливе до яскравого світла і легко отримує опіки. Вимоги до освітлення: 1000-1200 FC, 10760-12912 lx.

3. Вологість повітря і полив

До вологості рослина толерантра, тобто мінімальна вологість повітря – 50%, але для нормального росту надає перевагу більш високим показникам вологості (70%), любить провітрювання, але не протяги. В ідеалі – постійний повільний рух теплого повітря.

Поливати краще дощовою, дистильованою водою або водою, пропущеною через осмос, для уникнення засолювання субстрату.

Полив щедрий – приблизно раз на тиждень, в залежності від температури утримування (чим вища температура, тим частіший полив). Phalaenopsis equestris не любить пересушування субстрату між поливами, субстрат має залишатися завжди ледь вологим, але і не любить знаходитися з «мокрими ногами». Рекомендується щоденне оприскування коренів і субстрату.

4. Підкормка

Підгодовують рослину протягом усього року спеціальними добривами «Для орхідей». Якщо рослина поливається водопроводною водою, бажано підживлювати добривом з формулою 20-10-20. Підкормки проводять взимку кожний третій полив, влітку – кожний другий.

5. Посадка і субстрат

Вирощувати можна і на блоці, і в корзині, і в вазоні. В якості субстрату викорстовують шматки кори хвойних порід дерев середньої фракції.

Пересаджують Phalaenopsis equestris раз на 2-3 роки, коли субстрат починає розкладатися. При посадці на блок між його поверхнею і коренями облаштовують мохову прокладку, в такому випадку поливають рослину щодня (оприскують блок і прокладку).

6. Розмноження

Розмножується дітками на незрізаному розгалудженому квітконосі, які з’являють легко і в великій кількості за умови високої вологості і тепла. Коли корені діток досягнуть 5 см, їх відрізають зі шматочком квітконоса і відсаджують. Якщо діток залишити на материнській рослині, то з часом вони випустять квітконоси і почнуть квітнути. Така рослина з часом має ефектний вигляд.

7. Період спокою

Вираженого періоду спокою рослина не має. Однак взимку при недостатньому освітленні полив і підкормки краще скоротити. а температуру можна дещо знизити.       

8. Специфічні особливості

Phalaenopsis equestris невибагливий і легко пристосовується до оточуючого середовища. В культурі вважається нескладним, рекомендується новачкам. Дуже часто використовується в гібридизації для отримання міні-фаленопсисів, вони майже завжди мають в якості предків Phalaenopsis equestris.

9. Використані джерела:

• Вікіпедія
• Київський клуб любителів орхідей (форум):
• Phals.net